Оформлення дозволу на травматичний пістолет, спецзасіб в Україні.

Закон України «Про зброю», українські «народні обранці» не в змозі прийняти вже десять років. Кожне нове скликання Верховної Ради, відхиляє будь-які варіанти з безлічі запропонованих проектів закону. Таким чином, донині оберт вогнепальної й травматичної зброї, регулюється лише декількома відомчими нормативними актами МВС України.

У цей час, оберт і порядок видачі дозволів на травматичну зброю регулюється трьома нормативно правовими актами, перший це ПОСТАНОВА від 27 лютого 1991 р. N 49 «Про затвердження Правил застосування …», остання редакція на сьогоднішній день від 17.11.2001 і другий таємний «НАКАЗ МВС УКРАЇНИ N379ДСК від 13.06.2000, Зареєстрован у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2000 р. за N 696/4917». Третій документ «Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року N 622 Про затвердження Інструкції про …».

Чому наказ N379 є секретним (ДСК – для службового користування) зовсім не ясно. Можливо «дозволителы» вирышили не злити народ, розділяючи його НАКАЗОМ на дві касти – особливий перший клас і всі інші. Але ж ми всі вже й так знаємо, кому в Україні офіційно можна оформити дозвіл на травматик, а кому НІ!
Конституція України зробила всіх громадян рівними, а наказ N379 виділив якусь еліту іменовану «особлива категорія». Звичайно, про правоохоронців не ідеться, їм дозволена й повноцінна вогнепальна зброя, так що їх право на володіння травматичною зброєю, саме собою зрозуміло, але як, же бути з іншими? І так згідно із секретним наказом МВС N379 право на придбання засобів активної оборони (пістолетів і револьверів для стрілянини гумовими кулями) мають працівники суду, правоохоронних органів і їх близькі родичі, а також особи, що беруть участь у кримінальном судочинстві, журналісти й позаштатні журналісти, депутати України, члени суспільних формувань по охороні громадського порядку й державної границі, військовослужбовці, крім тих, хто проходить термінову військову службу, державні службовці, які мають категорії й ранги.
До правоохоронних органів ставляться:

• Органі прокуратури.
• Органі внутрішніх справ.
• Органі служби безпеки.
• Митні органі.
• Органі охорони державного кордону.
• Органі державної податкової служби й податкової інспекції.
• Органі державної контрольно-ревізійної служби.
• Органі рибоохорони.
• Органі державної лісової охорони.
• Інші органі, які здійснюють правовстановлюючі або правоохоронні функції.

Як ми вже говорили, про правоохоронців міркувати не будемо, їм зброя покладена подовгу служби й із цим не посперечаєшся. Те ж можна сказати й військовослужбовців, їм теж нелегко живеться.
Тепер декілька слів про «особливих», незвичайних людях!
1. «Слуги народу», депутати України люди особливі, біла кістка, як же їм щось заборонити можна, вони ж самі закони пишуть.
2. Чому дозволили журналістам? Усі дуже просто! Це трюк, що враховує психологію людей. Якщо мені можна, а іншим не можна, виходить, я завжди зможу мотивированно пояснити, що це «справедливо». Саме тому преса мовчить і саме поняття « особливої категорії» у журналістів відрази не викликає.
3. Держслужбовці, що мають категорії й ранги, це як мінімум начальники відділів, тобто явно не рядові громадяни, отут теж усі ясно – «корпоративна етика».
4. Члени суспільні формувань по охороні громадського порядку й державної границі це взагалі окрема довга тема! Треба ж, якось жити, а бажаючих одержати дозвіл на придбання серед тих, хто не такий «особливий» дуже багато. Далі додумуйте самі…
Таким чином, практично всі, хто міг хоч як те вплинути на рішення питання про надання народу України права на самооборону із травматичною зброєю в руках «замазані» і з піною в рота будуть доводити, що зброю народу давати не можна. Мотивації в них нуль. Крім того не варто забувати, що серйозних підстав для лобіювання прийняття Закону України «Про зброю» у депутатів немає. Найбільший завод з виробництва травматичної зброї ще не приватизований, а державні інтереси в депутатів відстоювати не прийнято.
Тепер по суті питання.
Тім, кому пощастило стати «особливим за народженням» або він став таким недавно, для одержання дозволу на право придбання «пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії» необхідно зібрати й подать наступні документи:

• письмове клопотання про видачу дозволу на ім’я керівника органа внутрішніх справ;
• заповнену картку-заявку;
• медичну довідку про відсутність протипоказань, які перешкоджають придбанню зброї (довідка за формою № 127/ ПРО);
• довідку управління інформаційних технологій Головного управління МВС України області про відсутність судимості (довідка за формою ІП-1);
• рапорт дільничного інспектора міліції про перевірку за місцем проживання;
• довідку про проходження навчання матеріальної частини зброї, правил обігу з ним і застосування;
• платіжні доручення (квитанції) відділення банку про оплату послуг дозвільної системи ( за консультаційні послуги й видачу дозволу на право придбання);
• платіжне доручення (квитанція) відділення банку про оплату засобів за бланк дозволу на право придбання;
• документ, що дає право для видачі такого дозволу (перелік осіб, що мають право придбати в особисту власність пристосування вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями, позначений у наказі МВС України від 13 червня 2000 року № 379-дск)

Травматична зброя, а саме пристосування вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими або аналогічними по своїх властивостях метальними снарядами не смертельної дії, повинні пройти експериментальний відстріл у науково-дослідних експертно-криміналістичних підрозділах МВС України. Простіше говорячи, створюється «гильзотека». У цей час зброя відсрілюється прямо на заводі й при покупці разом з ним у комплекті йдуть 2-3 стріляні гільзи, опечатані в спеціальнім упакуванні із супровідною довідкою. Їх разом з корінцем на право придбання після покупки зброї необхідно передати в місцеву дозвільну систему, де будуть оформляти дозвіл на право володіння-носіння травматичної зброї.

Як бачите, не всі так складно. Найголовніше, що б був документ, що дає право для видачі дозволу на травматик. Без нього варіантів придбання права законного володіння й придбання травматичної зброї в Україні не існує.